РеєстраціяВхід

Меню сайту

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ

Вхід на сайт

Пошук

Календар

Погода
Ананьев (г.)

Урядові сайти


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Головна » 2016 » Лютий » 22 » Афганістан – мій біль, моя пекуча пам'ять
11:39
Афганістан – мій біль, моя пекуча пам'ять

27 років – ніяк не відболить це горе, не відплатиться воно на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно загублених в афганських горах синів України.

У ВСП Ананьївський аграрно-економічний коледж УНУС 18 лютого 2016р. студенти груп № 11 та № 23 під керівництвом кураторів Рирмак Г.І. та Баркар Л.І. підготували та провели вечір-пам’яті, присвячений воїнам-інтернаціоналістам.

На зустріч зі студентами були запрошені воїни-афганці нашого району, які потрапили на палаючу афганську землю і всім серцем сприйняли її біль, як свою, і до останнього захищали інтереси її багатостраждального народу.

15 лютого – річниця виводу військ з Афганістану. Студенти коледжу підтримують священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали військовий обов’язок.

На вечорі-пам’яті були присутні воїни-афганці, живі свідки тих жахливих подій: Гук Олександр Володимирович, Дубосарський Володимир Едуардович, Китаєв Володимир Родіонович, Нефьодов Анатолій Вікторович, Скуртул Сергій Миколайович, Площанський Олександр Васильович, Постовий Олександр Олександрович, Ткаченко Віктор Іванович.

За кожним із цих воїнів-афганців – своя доля, свій жахливий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємо підтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.

Присутніх у залі наповнювало якесь тривожно-трепетне почуття, хвилювала урочистість події.

Справді, це свято надзвичайно урочисте і особливе. Хоча б таким невеличким штрихом: воїн-інтернаціоналіст виймає із шафи святковий костюм, дістає бойові нагороди, які надзвонюють йому спогади про молодість, обпалену війною. І від того, що ці воїни-афганці виглядають так урочисто, так незвично і відчувається справжня і неповторна велич та значущість зустрічі.

Учасники зустрічі хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, кого забрала та несправедлива війна, чотирьох загиблих земляків в Афганістані та 25 воїнів, які померли за 27 років після виведення військ з Афганістану.

Вдало підібрані слова, вірші та пісні про Афганістан болем відгукнулись не лише в серцях присутніх афганців, нагадуючи про ті страшні події війни, а й торкнулися сердець всіх інших присутніх в залі, нікого ця зустріч не залишила байдужою, багато хто змахнув з очей непрошену сльозу…

Зі словами пошани та вдячності до присутніх звернувся директор коледжу Прижбило В.О., який подякував воїнам-афганцям, які завітали на зустріч зі студентами. З гіркотою відмітив, що слово «війна» коротке і страшне слово… Це смерть, сльози матерів, наречених, що недолюбили своїх хлопців, це поминальний дзвін і тепло свічки. Чи треба взагалі згадувати про війну? Деякі кажуть, що не треба, а ми думаємо, що треба.

Треба говорити про це лихо до тих пір, поки людство всього світу не скаже: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробимо все, щоб її не було».

Переглядів: 102 | Додав: mivan | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar

Ананьївський коледж
Безкоштовний хостинг uCoz