РеєстраціяВхід

Меню сайту

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ

Вхід на сайт

Пошук

Календар

Погода
Ананьев (г.)

Урядові сайти


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Головна » 2017 » Березень » 11 » НА ПЕРЕХРЕСТІ МУЗИ І ДОЛІ
14:34
НА ПЕРЕХРЕСТІ МУЗИ І ДОЛІ

Мені ж, мій Боже, на землі

Подай любов, сердечний рай,

І більш нічого не давай.

Саме такими поетичними рядками та піснею «Ніч яка місячна» у виконанні Ткачука Ігоря у Ананьївському аграрно-економічному коледжі студентами 22 та 31 груп разом з кураторами Боцуляк Л.Ф та Боцуляк М.П. розпочався вечір-роздум «На перехресті музи і долі», присвячений безсмертному Кобзареві Тарасу Шевченку.

Творчість Тараса Шевченка – поета, художника, пророка нації – пізнавати завжди цікаво, бо через нього ми, українці, пізнаємо свою історію, культуру і, зрештою, самих себе. Проте не менш інтригує багатьох особисте життя цієї великої людини: як складалася-висновувалася доля? Де брав сили долати випроби, які йому судилися? Хто був поруч у сумні і радісні хвилини?..

Адже справді, Шевченко не потребував і не потребує спеціальної «позолоти» , немовби ікона, він – жива людина, котра перед Богом і людьми теж мала право на помилку. Мало кому в коханні так не щастило, як Тарасу Григоровичу. Маючи унікальні таланти, гострий розум, замолоду привабливу зовнішність, він, здавалося б, був приречений на успіх у жінок. Натура творча й уразлива, Кобзар часто закохувався, і в нього закохувалися. Та особисте життя так і не склалося. Не судилося Тарасові Шевченку продовжити свій родовід:

Поставить хату і кімнату,

Садок-райочок насадить,

І батьком, і коханим стати,

В раю земному мирно жить.

Тарас Шевченко кохав палко й не задля натхнення, а шукаючи жіночий ідеал, прагнучи виходу із самотності, особистої та суспільної. Він дуже любив жіноче товариство, і замолоду жінкам також подобався, але серйозних і тривалих захоплень не мав. Недарма ж у нього народилися оті гірко-іронічні рядки:

Не женися на багатій,

Бо вижене з хати.

Не женися на убогій,

Бо не будеш спати.

Оженись на вольній волі…

Студентами Царюком Дмитром та Лук‘ян Лілією було інсценізовано уривок з твору «Тарасові шляхи». Студентами Полянецькою Оленою, Баркар Ганною, Урсол Кариною, Гургіш Кариною, Ропотан Катериною, Маковеєнко Тетяною, Демченко Вікторією, Сущ Тетяною, Майстренко Іриною декламувалися вірші Шевченка та про нього інших авторів. Завідуючою бібліотеки коледжу Дудник Людмилою Григорівною було представлено тематичну виставку творів.

Ведучі вечора-роздуму Поян Аліна та Вторніков Олег познайомили присутніх в актовій залі коледжу з тими моментами життя великого Кобзаря, які були освітлені та освячені високим почуттям – коханням. «Кохав, але не був коханим. Мріяв про сім‘ю і домашній затишок, але залишився самотнім і бездомним…»

Шевченко здебільшого у своїх творах пише про любов, як віру, прагнення і переконання. Його єдина любов – це Україна. В різних його поетичних роздумах і творах це знаходимо дуже часто:

Свою Україну любіть,

Любіть її во врем‘я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть…

Дуже рано пішов Шевченко з життя, так і не зазнавши родинного щастя і затишку. Перехрестя своєї любові проніс Тарас через життя з тополиною розрадонькою, і з тугою на серці. У тому, кого і як кохав творець, один із ключів його творчості, до пізнання його соціальних і політичних ідеалів. Іскринки поетового кохання хвилюють і сьогодні юнацькі серця, бо неодмінною гармонією між закоханими Шевченко вважав: дівочу цноту, високу мораль, чистоту стосунків хлопця і дівчини.

Викладач української мови та літератури Боцуляк Л.Ф,

 

Переглядів: 53 | Додав: mivan | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Ананьївський коледж
Безкоштовний хостинг uCoz