РеєстраціяВхід

Меню сайту

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ

Вхід на сайт

Пошук

Календар

Погода
Ананьев (г.)

Урядові сайти


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Головна » 2017 » Листопад » 2 » Подорож до Мигії
11:18
Подорож до Мигії

Існує стереотип, що десь  там, за тисячі верст природа краща, моря синіщі, гори вищі і ліси гущі. Нам здається, що незабутні враження і карколомні пригоди можливі виключно на островах Полінезії, в нетрях Амазонки або в горах Тібету. Нам не хочеться помічати, в якій унікальній місцевості ми живемо. Ми сотні разів проходимо повз, навіть мигцем не глянувши на красу природи нашого краю. Тому що це поруч, тому що ще встигнемо, тому що за метушнею буднів нема коли розглядати дарованого нам дива.

Народна мудрість говорить: «Краще один  раз побачити, ніж сто разів почути». Та й  словах неможливо навчити цінувати рідні місця. Краще  на власні очі показати наскільки чудові та  неповторні південноукраїнскі степи. Викладачі, працівники коледлу та студенти з радістю відгукнулися на пропрзицію здійснити екскурсію у сусідню Миколаївську область у національний парк «Бузький Гард», що знаходиться всього на відстані 100 км. Від Ананьєва.

І ось наприкінці жовтня  група прибуває в село Мигію на територію ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». Туристична група  із захопленням  розглядала базальтову скелю, вік якої дорівнює віку земної кулі. Ця ділянка суші ніколи за 60 млн. років не була затоплена водою і становить велику археологічну, історичну і наукову цінність. Адже таких місць на Землі не так вже й багато - всього два: на Україні і в США.

Мигія - це гірська країна серед безкрайніх південноукраїнських степів. Історія Мигії давня і цікава. Тут в різні часи панували кіммерійці, сармати, готи, гуни, скіфи, слов'яни, турки, татари. Мигія - це серце Гайдамацької Січі і батьківщина легендарного козака Мамая. Тут навіть назви нагадують про бурхливі історичні події – гора Турецький Стіл, Компанійська Скеля, гора Козацьке Крісло.

Напевно, не дарма непокірний гайдамацький рух почався на берегах такої ж непокірної річки, яка мільйонами років пробивала собі русло в скельних породах, утворивши потужні пороги, глибокі урочища і круті каньйони. Ось таким постав перед  нашою туристичною групою Південний Буг - шумний, бурхливий, порожистий. Як він не схожий на неквапливі тихі рівнинні річки! Створюється враження, що природа вирішила пожартувати, створивши гірську річку на низинній степовій місцевості.

Але не тільки в цьому унікальність степового Побужжя. Природа створила максимум умов для відпочинку вінця свого творіння - людини: рафтинг, водний слалом, дайвінг, риболовля, альпінізм. Але, на жаль, людина не відповідає їй взаємністю. У Побужжя активно розробляються гранітні кар'єри, вибухають і затоплюються пороги для створення водосховищ атомної електростанції. Біля одного такого затопленого кар'єру в Протічанському  урочищі і побувала наша група. На місці карьєру утворилося озеро насиченого голубого кольору. Такого забарвлення озеру надае значна концентрація радону. І назва у озера аналогічна – Радонове. Колись тут було  безлюдно і безмовно. Серед хаотичного нагромадження кам'яних брил у величезного котловану з темно - бірюзовою водою кожен зміг відчути себе героєм фантастичного роману братів Стругацьких «Сталкер». Вид цієї антропогенної зони запам'ятається ташим туристам  надовго. Відчуття «місячного» пейзажу псували інші відпочиваючі та тролей, що перекинутий через все озеро. Цей наочний приклад як не можна красномовніше свідчить про нерозумну і недалекоглядну господарську діяльность людини. Урок по екології був засвоєний студентами на «відмінно».

За день наша туристична група встигла побувати не тільки в Мигії, а й єдиному на чесь світ музеї ракетних вйськ стратегічного призначення, що знаходиться поблизу села Побузьке Кіровоградської області.

Вчені стверджують, що колись тут були гори, що по висоті не поступалися Гімалаям. Але час, вода і повітря зробили свою «чорну» справу. І навіть фундаменти цих гір викликають непідробне захоплення. Природа - найкращий скульптор, трохи нашої уяви - і ось перед нами відкривається скеля Мефістофель, що нагадує людський профіль.

Відмінна сонячна погода надала нам можливість насолодитися неповторною красою Мигійських порогів, Протічанським урочищем, порогом Інтеграл та  назавжди полюбити цей гостинний край.

Задоволена і втомлена група повернулася додому з думкою, що не варто їхати за тридев'ять земель за враженнями. Дивовижне, воно  поруч, потрібно тільки зупинитися і придивитися навколо.

Переглядів: 25 | Додав: mivan | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Ананьївський коледж
Безкоштовний хостинг uCoz